оплески
ОПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. оплеск, у, ч. ). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (Фр., IV, 1950, 381); В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Л. Укр., II, 1951, 529); Щасливо мружачись, під гучні оплески, і сам плескаючи в долоні, він пішов на своє місце (Донч., Шахта.., 1949, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оплески | |
Родовий | оплесків | |
Давальний | оплескам | |
Знахідний | оплески | |
Орудний | оплесками | |
Місцевий | на/у оплесках | |
Кличний | оплески |