опорожнений
ОПОРОЖНЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опорожнити. Коли Микола вернув назад.., місце двох арештованих.. було опорожнене (Фр., І, 1955, 367); Опорожнений глечик.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опорожнений | опорожнена | опорожнене | опорожнені |
Родовий | опорожненого | опорожненої | опорожненого | опорожнених |
Давальний | опорожненому | опорожненій | опорожненому | опорожненим |
Знахідний | опорожнений, опорожненого | опорожнену | опорожнене | опорожнені, опорожнених |
Орудний | опорожненим | опорожненою | опорожненим | опорожненими |
Місцевий | на/у опорожненому, опорожненім | на/у опорожненій | на/у опорожненому, опорожненім | на/у опорожнених |