опоряджання
ОПОРЯДЖАННЯ, я, с. Дія за знач. опоряджати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опоряджання | опоряджання |
Родовий | опоряджання | опоряджань |
Давальний | опоряджанню | опоряджанням |
Знахідний | опоряджання | опоряджання |
Орудний | опоряджанням | опоряджаннями |
Місцевий | на/у опоряджанні | на/у опоряджаннях |
Кличний | опоряджання | опоряджання |