опорядкований
ОПОРЯДКОВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опорядкувати. Вночі.. загорілися панські ожереди. Високі і довгі, красиво опорядковані скиртоправами, вони окреслювалися.., мов казкові кораблі (Стельмах, І, 1962, 622).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опорядкований | опорядкована | опорядковане | опорядковані |
Родовий | опорядкованого | опорядкованої | опорядкованого | опорядкованих |
Давальний | опорядкованому | опорядкованій | опорядкованому | опорядкованим |
Знахідний | опорядкований, опорядкованого | опорядковану | опорядковане | опорядковані, опорядкованих |
Орудний | опорядкованим | опорядкованою | опорядкованим | опорядкованими |
Місцевий | на/у опорядкованому, опорядкованім | на/у опорядкованій | на/у опорядкованому, опорядкованім | на/у опорядкованих |