опочивати
ОПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ОПОЧИТИ, ину, инеш, док., заст., ритор. Те саме, що спочивати. День погас, І все почило. Сивий в хату Й собі пішов опочивати (Шевч., II, 1963, 265); Після ситого обіду, коли пан ліг опочивати, вони вийшли в садок (Мирний, IV, 1955, 174); Я.. син далекої, незнаної країни, Де скіфів давніх рід навіки опочив (Черн., Поезії, 1959, 122); Спинись, перехожий, Вклонись - це могила, В якій опочив генерал (Воронько, Славен мир, 1950, 92).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опочиваю | опочиваємо |
2 особа | опочиваєш | опочиваєте |
3 особа | опочиває | опочивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опочиватиму | опочиватимемо |
2 особа | опочиватимеш | опочиватимете |
3 особа | опочиватиме | опочиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опочивав | опочивали |
Жіночий рід | опочивала | |
Середній рід | опочивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опочиваймо | |
2 особа | опочивай | опочивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опочиваючи | |
Минулий час | опочивавши |