опущеність
ОПУЩЕНІСТЬ, ності, ж., діал. Стан за знач. опущений 2. Звідти [з дзеркальця] дививсь на неї бридкий вид, її образ, який.. лишивсь там під блискучим скляним поверхом, щоб вічно нагадувати їй про її недолю, опущеність, самотність... (Коцюб., І, 1955, 267); Якесь несказанно гидке, а заразом смутне почуття опущеності обгорнуло мене, і я встав від столу (Коб., III, 1956, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опущеність | опущеності |
Родовий | опущеності, опущености | опущеностей |
Давальний | опущеності | опущеностям |
Знахідний | опущеність | опущеності |
Орудний | опущеністю | опущеностями |
Місцевий | на/у опущеності | на/у опущеностях |
Кличний | опущеносте | опущеності |