опікунство
ОПІКУНСТВО, а, с. 1. Піклування, догляд. На такий подвиг - їхати на будівництво - Майя зважилась тільки завдяки Ларисиному опікунству (Гур., Друзі.., 1959, 41); // Нагляд, контроль. - Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Н.-Лев., II, 1956, 74).
2. юр. Обов'язки опікуна (у 2 знач.). Хоч Рябченко з своїми полигачами й репетував, що Зінько нетямущий опікунства [над сиротами], тільки лиха накоїть, але тепер вони якось притихли, бо всім було видко, що зроблено гаразд (Гр., II, 1963, 472).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опікунство | опікунства |
Родовий | опікунства | опікунств |
Давальний | опікунству | опікунствам |
Знахідний | опікунство | опікунства |
Орудний | опікунством | опікунствами |
Місцевий | на/у опікунстві | на/у опікунствах |
Кличний | опікунство | опікунства |