органчик
ОРГАНЧИК, а, ч. Невеликий заводний музичний інструмент, що діє автоматично.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | органчик | органчики |
Родовий | органчика | органчиків |
Давальний | органчикові, органчику | органчикам |
Знахідний | органчик | органчики |
Орудний | органчиком | органчиками |
Місцевий | на/у органчику | на/у органчиках |
Кличний | органчику | органчики |