організатор
ОРГАНІЗАТОР, а, ч. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. Я був одним із гарячих організаторів страйку - виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (Вас., IV, 1960, 41); Комуністична партія - випробуваний вождь і організатор усіх історичних перемог радянського народу - упевнено веде його до вершин комунізму (Вісник АН, 11, 1957, 8); // Той, хто має здібності до організаційної роботи. Впливу в партії яко оратор або організатор теж не здобув і, можна думати, не здобуду (Л. Укр., III, 1952, 693); - Плетенецький обіцяє нам допомогти. А він чудовий організатор (Тулуб, Людолови, І, 1957, 156); Вона любила вихрястого комсомольця, запального промовця й організатора Юрка Шелеста (Донч., II, 1956, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | організатор | організатори |
Родовий | організатора | організаторів |
Давальний | організаторові, організатору | організаторам |
Знахідний | організатора | організаторів |
Орудний | організатором | організаторами |
Місцевий | на/у організаторі, організаторові | на/у організаторах |
Кличний | організаторе | організатори |