органіцизм
ОРГАНІЦИЗМ, -у, ч. 1. Філософсько-методологічна і загальнонаукова концепція, в основу якої покладено синтетичний підхід до вивчення об'єктів органічної природи. 2. Вчення, яке економічну систему розглядає як живий організм з властивими йому життєвими фізіологічними процесами. 3. Методологічна орієнтація концепцій суспільства по аналогії з поняттям організму як єдиного цілого, на відміну від механіцистичних моделей суспільства як агрегату елементів, які можна вивчати незалежно один від одного.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | органіцизм | органіцизми |
Родовий | органіцизму | органіцизмів |
Давальний | органіцизмові, органіцизму | органіцизмам |
Знахідний | органіцизм | органіцизми |
Орудний | органіцизмом | органіцизмами |
Місцевий | на/у органіцизмі | на/у органіцизмах |
Кличний | органіцизме | органіцизми |