ороговіння
ОРОГОВІННЯ, я, с. Стан за знач. ороговіти. Ороговіння епітеліальних клітин; Ороговіння шкіри.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ороговіння | ороговіння |
Родовий | ороговіння | ороговінь |
Давальний | ороговінню | ороговінням |
Знахідний | ороговіння | ороговіння |
Орудний | ороговінням | ороговіннями |
Місцевий | на/у ороговінні | на/у ороговіннях |
Кличний | ороговіння | ороговіння |