орошати
ОРОШАТИ, аю, аєш, недок., ОРОСИТИ, орошу, оросиш, док., перех. Те саме, що зрошувати. Тихо ввійшла маленька громадка маленьких людей до кімнати свого дорогого вчителя, і чисті сльози оросили худу руку, що звисла з ліжка (Хотк., І, 1966, 135); Під горою підгоріли трави, Сизий пил на сокирки осів. Дощ сюди з вологими вітрами Не прийшов і їх не оросив (Дор., Серед степу.., 1952, 83); - Ви з Нової Греблі? - запитав [Федір], витираючи піт, що оросив чоло (Мушк., Серце.., 1963, 42); Він [літак] пролітав вздовж плантації, робив аж над обрієм півколо, завертав - і знову летів назад, орошаючи плантацію під собою (Смолич, День.., 1950, 72); Два джерела там було - одно ручаєм кучерявим Сад орошало, а з другого струмінь двором до порога Дому високого біг, - городяни там воду черпали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 128).
@ Орошати (оросити) [своїм] потом землю - те саме, що Зрошувати (зросити) [своїм] потом землю (див. зрошувати).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | орошаю | орошаємо |
2 особа | орошаєш | орошаєте |
3 особа | орошає | орошають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | орошатиму | орошатимемо |
2 особа | орошатимеш | орошатимете |
3 особа | орошатиме | орошатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | орошав | орошали |
Жіночий рід | орошала | |
Середній рід | орошало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | орошаймо | |
2 особа | орошай | орошайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | орошаючи | |
Минулий час | орошавши |