освідчуватися
ОСВІДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ОСВІДЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОСВІДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Признаватися (в коханні). Ганьбою здалося сидіти йому тут, у чужому городі,.. в той час, коли інший безпечно освідчується в коханні молодій, гарній дівчині (Ле, Ю. Кудря, 1956, 43).
2. Просити у жінки згоди стати дружиною. - Я, мамо, з Манею Обринською оженюся. Я їй уже освідчився (Коб., III, 1956, 236).
3. рідко. Офіційно знайомитися; представлятися. - Вибачте, будьте ласкаві. Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, - сказав прибулий (Довж., І, 1958, 441).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освідчуюся | освідчуємося |
2 особа | освідчуєшся | освідчуєтеся |
3 особа | освідчується | освідчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освідчуватимуся | освідчуватимемося |
2 особа | освідчуватимешся | освідчуватиметеся |
3 особа | освідчуватиметься | освідчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | освідчувався | освідчувалися |
Жіночий рід | освідчувалася | |
Середній рід | освідчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освідчуймося | |
2 особа | освідчуйся | освідчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | освідчуючись | |
Минулий час | освідчувавшись |