освітній
ОСВІТНІЙ, я, є. 1. Стос. до освіти. Учительська армія повинна поставити собі гігантські освітні завдання і насамперед повинна стати головною армією соціалістичної освіти (Ленін, 36, 1973, 397); Задумує [І. Франко ] цілий цикл новел, в яких хоче списати всі боки життя простого люду й інтелігенції: відносини економічні, освітні, юридичні, політичні і т. ін. (Коцюб., III, 1956, 33); Їхав до інституту в тій надії, що там поповню свій багаж освітній (Вас., IV, 1960, 43); // Який поширює освіту, знання. Не було [в Дрогобичі].. ані одної публічної бібліотеки, ані одного освітнього товариства (Фр., IV, 1950, 240).
Освітній ценз - рівень освіти, що визначається закінченням якого-небудь навчального закладу, а також права, які він дає. Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Смолич, Мир.., 1958, 30).
2. заст., рідко. Освічений (див. освічений2 1). Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, - Їх не привернемо ми (Граб., І, 1959, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | освітній | освітня | освітнє | освітні |
Родовий | освітнього | освітньої | освітнього | освітніх |
Давальний | освітньому | освітній | освітньому | освітнім |
Знахідний | освітній, освітнього | освітню | освітнє | освітні, освітніх |
Орудний | освітнім | освітньою | освітнім | освітніми |
Місцевий | на/у освітньому, освітнім | на/у освітній | на/у освітньому, освітнім | на/у освітніх |