оскаржувати
ОСКАРЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСКАРЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій і т. ін. Мединський, очевидно,.. примирився з вироком і не бажає його оскаржувати (Руд., Остання шабля, 1959, 75); - Ви ж до Москви збиралися, оскаржувати ваше звільнення з голодностепського будівництва погрожували (Ле, Міжгір'я, 1953, 343); Кожне дисциплінарне стягнення робітник або службовець може оскаржити до комісії по трудових спорах (Рад. Укр., 15.1 1967, 4).
2. заст. Обвинувачувати. [Сімон:] Я оскаржую.. Євгенія Грушку... (Фр., IX, 1952, 8); - Він тоді оскаржить вас за зганьблення його чесного ймення (Кулик, Записки консула, 1958, 68).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оскаржую | оскаржуємо |
2 особа | оскаржуєш | оскаржуєте |
3 особа | оскаржує | оскаржують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оскаржуватиму | оскаржуватимемо |
2 особа | оскаржуватимеш | оскаржуватимете |
3 особа | оскаржуватиме | оскаржуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оскаржував | оскаржували |
Жіночий рід | оскаржувала | |
Середній рід | оскаржувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оскаржуймо | |
2 особа | оскаржуй | оскаржуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оскаржуючи | |
Минулий час | оскаржувавши |