оскоромлюватися
ОСКОРОМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСКОРОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. оскоромляться; док., заст. Їсти скоромну їжу (у піст або пісний день). - Та не забудьте, отче, заодно і рот прополоскати, - уїдливо кинув .. Ярошенко. - Бо ж геть залоїлися тими шкварками, що так гарно пахнуть у вашій хаті. А вам же гріх оскоромлюватися у святий піст (Речм., Весн. грози, 1961, 102); - Пополощи гарненько рот, щоб не зосталося у роті сиру, щоб часом завтра, не хотячи, не оскоромився (Кв.-Осн., II, 1956, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оскоромлююся | оскоромлюємося |
2 особа | оскоромлюєшся | оскоромлюєтеся |
3 особа | оскоромлюється | оскоромлюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оскоромлюватимуся | оскоромлюватимемося |
2 особа | оскоромлюватимешся | оскоромлюватиметеся |
3 особа | оскоромлюватиметься | оскоромлюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оскоромлювався | оскоромлювалися |
Жіночий рід | оскоромлювалася | |
Середній рід | оскоромлювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оскоромлюймося | |
2 особа | оскоромлюйся | оскоромлюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оскоромлюючись | |
Минулий час | оскоромлювавшись |