осмутніти
ОСМУТНІТИ, ію, ієш, док., рідко. Те саме, що засмутитися. Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Вовчок, І, 1955, 327); Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Гр., II, 1963, 81); Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (Вас., І, 1959, 184).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмутнію | осмутніємо |
2 особа | осмутнієш | осмутнієте |
3 особа | осмутніє | осмутніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осмутнів | осмутніли |
Жіночий рід | осмутніла | |
Середній рід | осмутніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмутніймо | |
2 особа | осмутній | осмутнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осмутнівши |