остерігати
ОСТЕРІГАТИ, аю, аєш, недок., ОСТЕРЕГТИ, ежу, ежеш; мин. ч. остеріг, регла, ло; наказ. сп. остережи; док., перех., від кого-чого, перед ким-чим і без додатка, рідко. Те саме, що застерігати 1. І тепер, коли вона питає себе, чи повинна була остерігати чоловіка, чи повинна була, хоч, може, не словом, так чим-небудь відвернути те, що мало насунутись і... роздавити їх обох, - тепер вона не знає, що відповісти собі (Хотк., І, 1966, 46); Він так обурився, що полаявся та мало не побився з сусідом, який по-приятельськи остеріг його перед родинним лихом (Коцюб., І, 1955, 269); - Он і Мар'я скільки то горя зазнала через те кохання. І вона її остерігала від нього... (Мирний, III, 1954, 231); Коли я почала підростати, все остерігала мене [мама] перед військовими (Фр., III, 1950, 105); Якось зійшлись дерева на віче велике обирати собі водія. Та такого, щоб і господарем був серед них і слугою. Щоб і честь остеріг,.. і од напасті схоронив (Кол., Терен.., 1959, 381); Авторські пояснення до сцен.. можуть бути доречні в якихось найвідповідальніших ключових сценах, де кінодраматургові хочеться найточніше передати для свого режисера і артистів щось найдорожче, і таким чином остерегти їх від інших можливих, але небажаних осмислювань сцени (Довж., III, 1960, 160).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остерігаю | остерігаємо |
2 особа | остерігаєш | остерігаєте |
3 особа | остерігає | остерігають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остерігатиму | остерігатимемо |
2 особа | остерігатимеш | остерігатимете |
3 особа | остерігатиме | остерігатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | остерігав | остерігали |
Жіночий рід | остерігала | |
Середній рід | остерігало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остерігаймо | |
2 особа | остерігай | остерігайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | остерігаючи | |
Минулий час | остерігавши |