осягнення
ОСЯГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. осягти 1-3. А що ж можна зробити, Маріє, для осягнення такої мети тут, у Кленах? (Скл., Карпати, II, 1954, 180); Складним є процес збирання й осягнення живого матеріалу, складне його опанування та узагальнення (Смолич, Розмова з читачем, 1953, 202); Сучасний рівень науки і мистецтва вимагає нового, об'ємнішого осягнення внутрішньої взаємодії таких двох форм суспільної свідомості, як наука і література (Рад. літ-во, 10, 1968, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осягнення | осягнення |
Родовий | осягнення | осягнень |
Давальний | осягненню | осягненням |
Знахідний | осягнення | осягнення |
Орудний | осягненням | осягненнями |
Місцевий | на/у осягненні | на/у осягненнях |
Кличний | осягнення | осягнення |