отверджувач
ОТВЕРДЖУВАЧ, -а, ч., буд. Хімічна речовина, що додається до деяких полімерних матеріалів (а також лакофарбовим матеріалам на їхній основі) для одержання неплавкого нерозчинного продукту.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | отверджувач | отверджувачі |
Родовий | отверджувача | отверджувачів |
Давальний | отверджувачеві, отверджувачу | отверджувачам |
Знахідний | отверджувач | отверджувачі |
Орудний | отверджувачем | отверджувачами |
Місцевий | на/у отверджувачі, отверджувачу, отверджувачеві | на/у отверджувачах |
Кличний | отверджувачу | отверджувачі |