отетеріти
ОТЕТЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. Одного разу.. баба Зозуля пішла в ліс по опеньки.. Аж їде пан Каньовський.. Як стояла, так і отетеріла стара (Укр.. казки, легенди.., 1957, 439); Від такого нахабства і несподіванки Юрко отетерів, а далі аж позеленів (Стельмах, І, 1962, 544); Машина одразу спалахнула. Це було настільки несподівано, що ворожа піхота на якусь мить отетеріла (Гончар, III, 1959, 372).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отетерію | отетеріємо |
2 особа | отетерієш | отетерієте |
3 особа | отетеріє | отетеріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отетерів | отетеріли |
Жіночий рід | отетеріла | |
Середній рід | отетеріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отетеріймо | |
2 особа | отетерій | отетерійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | отетерівши |