ототожнювати
ОТОТОЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТОЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь. Поняття миру поет ототожнює з поняттям комунізму (Рильський, III, 1956, 388); Тепер йому здавалося, що Тіна неодмінно мусить ототожнювати героїв фільму з ним (Мушк., День.., 1967, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ототожнюю | ототожнюємо |
2 особа | ототожнюєш | ототожнюєте |
3 особа | ототожнює | ототожнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ототожнюватиму | ототожнюватимемо |
2 особа | ототожнюватимеш | ототожнюватимете |
3 особа | ототожнюватиме | ототожнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ототожнював | ототожнювали |
Жіночий рід | ототожнювала | |
Середній рід | ототожнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ототожнюймо | |
2 особа | ототожнюй | ототожнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ототожнюючи | |
Минулий час | ототожнювавши |