оточуватися
ОТОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ОТОЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОТОЧИТИСЯ, оточуся, оточишся, док. 1. Оточувати себе ким-, чим-небудь. Випливуть в море човни, і місто оточиться муром (Зеров, Вибр., 1966, 212).
2. Ставати, виявлятися оточеним ким-, чим-небудь. Її зеленкуваті очі в червоних повіках оточались колом променистих зморщок задоволення (Коцюб., І, 1955, 407).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оточуюся | оточуємося |
2 особа | оточуєшся | оточуєтеся |
3 особа | оточується | оточуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оточуватимуся | оточуватимемося |
2 особа | оточуватимешся | оточуватиметеся |
3 особа | оточуватиметься | оточуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оточувався | оточувалися |
Жіночий рід | оточувалася | |
Середній рід | оточувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оточуймося | |
2 особа | оточуйся | оточуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оточуючись | |
Минулий час | оточувавшись |