отрутний
ОТРУТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отруйний. Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок... навіть отрутних тарантулів (Тулуб, В степу.., 1964, 278); Очевидячки додавала [вчителька] ще більше своїх поетичних образів, щоб зробити кореспонденцію цікавішою і отрутнішою для писаря (Н.-Лев., IV, 1956, 162).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | отрутний | отрутна | отрутне | отрутні |
Родовий | отрутного | отрутної | отрутного | отрутних |
Давальний | отрутному | отрутній | отрутному | отрутним |
Знахідний | отрутний, отрутного | отрутну | отрутне | отрутні, отрутних |
Орудний | отрутним | отрутною | отрутним | отрутними |
Місцевий | на/у отрутному, отрутнім | на/у отрутній | на/у отрутному, отрутнім | на/у отрутних |