офіціаліст
ОФІЦІАЛІСТ, а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, - панська примха, для розваги офіціалістів, їх дочок і синів та писарів (Н.-Лев., II, 1956, 206); За столом, крім міщан і козацької старшини, сиділо ще кілька офіціалістів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офіціаліст | офіціалісти |
Родовий | офіціаліста | офіціалістів |
Давальний | офіціалістові, офіціалісту | офіціалістам |
Знахідний | офіціаліста | офіціалістів |
Орудний | офіціалістом | офіціалістами |
Місцевий | на/у офіціалісті, офіціалістові | на/у офіціалістах |
Кличний | офіціалісте | офіціалісти |