охвачувати
ОХВАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХВАТИТИ, ачу, атиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що охоплювати. Так, сердешна [Оксана], і повалилась йому у ноги. Охватила їх руками, цілує, облива слізьми гіркими (Кв.-Осн., II, 1956, 451); Злість охвачує його, як полум'я охвачує сухе дерево (Коцюб., І, 1955, 442); Буває, іноді, дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу (Шевч., II, 1963, 217).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охвачую | охвачуємо |
2 особа | охвачуєш | охвачуєте |
3 особа | охвачує | охвачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охвачуватиму | охвачуватимемо |
2 особа | охвачуватимеш | охвачуватимете |
3 особа | охвачуватиме | охвачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | охвачував | охвачували |
Жіночий рід | охвачувала | |
Середній рід | охвачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | охвачуймо | |
2 особа | охвачуй | охвачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | охвачуючи | |
Минулий час | охвачувавши |