оціпенілість
ОЦІПЕНІЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпенілий. Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (Гончар, Таврія.., 1957, 384).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оціпенілість | оціпенілості |
Родовий | оціпенілості, оціпенілости | оціпенілостей |
Давальний | оціпенілості | оціпенілостям |
Знахідний | оціпенілість | оціпенілості |
Орудний | оціпенілістю | оціпенілостями |
Місцевий | на/у оціпенілості | на/у оціпенілостях |
Кличний | оціпенілосте | оціпенілості |