очисний
ОЧИСНИЙ, очисна, очисне. 1. Який робить чистим, очищає від чого-небудь. * Образно. В кривавій темряві пройшла гроза очисна, І в муках боротьби нова зросла отчизна (Рильський, II, 1960, 301); // перен. Який приносить моральне очищення, прощення; покутний. Очисна жертва.
2. спец. Признач. для очищення чого-небудь. Для очищення насіння кормових трав і деяких дрібнонасінних культур є багато спеціальних очисних машин (Бур'яни.., 1957, 226); Кимось наполохані, п'ятеро диких кабанів.. потрапили в глибокі відстійники очисних споруд на околиці Чернівців (Рад. Укр., 19.XII 1971, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | очисний | очисна | очисне | очисні |
Родовий | очисного | очисної | очисного | очисних |
Давальний | очисному | очисній | очисному | очисним |
Знахідний | очисний, очисного | очисну | очисне | очисні, очисних |
Орудний | очисним | очисною | очисним | очисними |
Місцевий | на/у очисному, очиснім | на/у очисній | на/у очисному, очиснім | на/у очисних |