п'ятиріччя
П'ЯТИРІЧЧЯ, я, с. 1. Проміжок, період часу, що дорівнює п'яти рокам. В передвоєнне п'ятиріччя сформувався талант самобутнього, оригінального поета Андрія Малишка (Іст. укр. літ., II, 1956, 173).
2. Річниця події, що сталася п'ять років тому.
3. Те саме, що п'ятирічка 1. Успіхи 1974 року мають особливе значення.. Його досягнення закладуть надійний фундамент для успішної роботи в останньому, завершальному році нинішнього п'ятиріччя (Роб. газ., 7.XI 1974, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | п'ятиріччя | п'ятиріччя |
Родовий | п'ятиріччя | п'ятиріч |
Давальний | п'ятиріччю | п'ятиріччям |
Знахідний | п'ятиріччя | п'ятиріччя |
Орудний | п'ятиріччям | п'ятиріччями |
Місцевий | на/у п'ятиріччі | на/у п'ятиріччях |
Кличний | п'ятиріччя | п'ятиріччя |