палати
ПАЛАТИ, аю, аєш, недок. 1. Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинаючого вогню. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали, Горіли дьоготь і смола (Котл., І, 1952, 103); Далеко під горами ревіли гармати, палали села, а чорний дим розтягався змієм по синьому небі (Стеф., І, 1949, 192); Горіли поля, палав хліб (Довж., III, 1960, 24); // Горіти, даючи велике полум'я, сильне світло або виділяючи багато жару. Біля підніжжя пагорбів палали багаття (Десняк, Десну.., 1949, 496); Полум'я в неї [німфи] велике палало на вогнищі, й запах Кедра сухого й пахучої туї далеко по всьому Острові линув (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 98); Палає буйним полум'ям піч, раз у раз з'являється на яскравому тлі вогню знайома постать: сестра! (Гончар, II, 1959, 140); У кузні палає горно, Навіть іскри летять над полем (Забашта, Нові береги, 1950, 59); * У порівн. Місяць світив уповні, зорі наче палали - одна зоря поломніш від другої (Вовчок, І, 1955, 292); // безос. Три дні й три ночі, не втихаючи, палало; на четвертий день випав дощ і загасив пожежу (Мирний, IV, 1955, 248); У печі палає, як у гуті (Вовчок, І, 1955, 124).
2. чим і без додатка. Давати або випромінювати яскраве світло; світитися. Сонце височенько уже. Мигтить, палає у небі (Тесл., Вибр., 1950, 127); Довго ще палав маяк живим вогнем, і багряні відблиски гойдалися на воді... (Ткач, Жди.., 1959, 34); В театрі столичному люстра палає (С. Ол., Вибр., 1957, 92); // Бути яскраво освітленим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає [зустрічає] (Шевч., І, 1963, 238); Ясна зала вся світлом палає (Л. Укр., І, 1951, 348); Місто палало електричними вогнями (Томч., Готель.., 1960, 27); // перен. Виділятися яскравим кольором, забарвленням (звичайно червоним). Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали, як сивина в голові, пожовклі листочки; на рові од поля палав уже кущ глоду (Вас., Вибр., 1954, 28); Якраз тоді маки цвіли, розквітали - На схилах жаріли, у долах палали (Нагн., Вибр., 1950, 157); Три свіжі краплі кров'яні В коня палають на копиті (Фомін, Вибр., 1958, 194).
3. перен. Бути у пропасному жару (перев. від хвороби). Тільки тепер вона почула, що всі кістки в неї болять, а голова палає, мов хоче розскочитися з болю (Гр., І, 1963, 269); В гарячці я палав, і рани Були гарячі, як вогонь (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 57).
4. перен. Дуже червоніти, ставати гарячим від приливу крові. Очі її блищали ще дужче, ніж звичайно, лице палало від швидкого ходу і внутрішнього зворушення (Фр., VII, 1951, 92); Вуха в Бекіра палали, як жар, голос тремтів од обурення, і в очах стали сльози (Коцюб., ІІ, 1955, 161); Ларині щоки палали, і вона радісно посміхалась чомусь уві сні (Шовк., Інженери, 1948, 97).
5. чим, від (од) чого і без додатка, перен. Бути охопленим яким-небудь сильним почуттям, з пристрастю віддаватися почуттю, справі і т. ін. Як увійде [Олена] та поведе очицями, що як терен-ягідки, на пана сотника, то в нього язик стане мов повстяний, і не поверне його, а сам аж пала (Кв.-Осн., II, 1956, 156); Він аж палав тепер від нетерпіння побачити Ніну (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 346); Розчинилися навстіж, як від вибуху, двері, і дівчина, палаючи гнівом і збудженням, з'явилася на порозі (Собко, Біле полум'я, 1952, 172); // Виражати сильне пристрасне почуття (про очі, погляд, обличчя і т. ін.). Я бачу, погляд твій палає від погорди (Л. Укр., IV, 1954, 83); Управитель помітив, як палають у хлопця очі, коли він дивиться на живописні роботи (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 63); Дідусь, це ти мені тоді про Гарібальді й Віолетту розповідав. Слова прості пливли. Неначе у поета, палав твій зір... (Сос., II, 1958, 353).
@ Серце (душа, кров і т. ін. ) палає в кого і без додатка - хтось переживає сильне почуття, пристрасть і т. ін. Я відчуваю, що серце палає, пломеніє, хочеться одного: щоб повторився, щоб був вічним той сон (Збан., Сеспель, 1961, 188); Серце в його [Чіпки] вило; душа палала... (Мирний, І, 1949, 305); Ясним вогнем мої палають груди, - Тебе в душі, як чайку окрилю (Нагн., Вибр., 1950, 146).
6. перен. Проходити бурхливо, навально (про бій, битву, війну і т. ін.). Бій палав, як грізна блискавка, Аж здригавсь від вибухів Дунай (Гойда, Угор. мелодії, 1955, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | палаю | палаємо |
2 особа | палаєш | палаєте |
3 особа | палає | палають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | палатиму | палатимемо |
2 особа | палатимеш | палатимете |
3 особа | палатиме | палатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | палав | палали |
Жіночий рід | палала | |
Середній рід | палало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | палаймо | |
2 особа | палай | палайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | палаючи | |
Минулий час | палавши |
палата
ПАЛАТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Шевч., II, 1963, 25); Колись були у вас сади й палати, колись були у вас.. раби. Та все пройшло (Сос., II, 1958, 330); * Образно. Понад дві і півсотні арештованих у тюрмі.. прагнули того ж, що й трудові люди Росії і України: миру хатам і війни .. палатам (Козл., Ю. Крук, 1957, 429).
2. заст. Велика, багато оздоблена кімната. - Коли ти мені вірний та любий, на тобі ключі од усіх моїх палат. Ходи скрізь та правуй і порядкуй (Н.-Лев., III, 1956, 301); - Гострим ножем стинають, несуть нас [квіти] у велику хату у панську палату, поставлять у воду, гублять нашу вроду (Л. Укр., III, 1952, 489); Посла війська Запорозького цар московський прийняв у золотій палаті (Панч, Гомон. Україна, 1954, 459); // Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.). Туди вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (Скл., Святослав, 1959, 33); // також ірон. Кімната або житло. - Я хоч і знаю, де його палата, але заглядати до неї ніколи досі не подумав (Фр., IV, 1950, 67); - Не журись, Мар'яне, вставлю в свої палати вікна й двері - переходь жити до нас, місця не перележиш (Стельмах, І, 1962, 231).
Оружейна палата - сховище зброї та предметів князівського й царського побуту у Московському кремлі, з початку XIX ст. перетворене на музей декоративного й прикладного мистецтва. О, скільки злочинів і зла Цей камінь бачив сіруватий! Але ж нова зоря зійшла Край Оружейної палати (Рильський, III, 1961, 227).
@ Розуму (ума) палата - дуже розумний. Розуму палата, та ключ від неї загублений (Укр.. присл.., 1955, 250); - Ви тільки гляньте, що накоїв наш попередній нерозумний голова! Тут треба десять років світлій голові з палатою ума працювати, щоб толку якогось добитись... (Рад. Укр., 15. XI 1962, 2).
3. Окрема кімната для хворих у лікарні, лікувальному закладі. Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев'язочну (Довж., І, 1958, 320); До послуг відпочиваючих [у пансіонаті] - зручні палати, чисте гірське повітря (Рад. Укр., 18.III 1962, 3).
4. Назва вищої законодавчої установи, яка входить до складу Верховної Ради СРСР. Верховна Рада в СРСР складається з двох палат: Ради Союзу і Ради Національностей (Конст. СРСР, 1963, 10).
5. У країнах з парламентарною формою правління - назва парламенту в цілому або кожної з його частин. Подекуди селяни брались до зброї і руйнували будинки поміщиків. Це налякало нове дворянство [Англії], і палата громад наказала придушити селянський рух (Нова іст., 1956, 9); Народна палата Німецької Демократичної Республіки; Палата лордів.
6. Назва деяких державних установ, які відають чим-небудь. Суддя був.. добрий і славився як диво. Уже бувало як що зробить сам, то й сенат не видума краще, не то що палата (Мирний, І, 1954, 160); - А в межову палату не скаржились? - Та що з того? Хитрий закон був для мужика: на оскарження давався тільки місяць (Стельмах, І, 1963, 273); Починаючи з 1946 року Всесоюзна торговельна палата провела більше 150 виставок в багатьох країнах Європи, Азії, Америки і Африки (Рад. Укр., 29.І 1961, 4); Казенна палата; Судова палата; Палата мір і ваги; Книжкова палата.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | палата | палати |
Родовий | палати | палат |
Давальний | палаті | палатам |
Знахідний | палату | палати |
Орудний | палатою | палатами |
Місцевий | на/у палаті | на/у палатах |
Кличний | палато | палати |