панахида
ПАНАХИДА, и, ж. Церковна служба по померлому. Підсліпий дяк читав панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Мирний, І, 1954, 328); Вночі після панахиди побігла жінка топитися до Бугу (Стельмах, II, 1962, 362); // Те, що приносять на поминальну службу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.). Минулась попу Мелащина панахида (Укр.. присл.., 1955, 386).
Громадянська панахида - збори перед похороном, присвячені пам'яті померлого; траурний мітинг; Наймати (найняти, замовляти, замовити і т. ін. ) панахиду - домовлятися про відправлення церковної служби по померлому. Найняли ми панахиду за душі наших покійників (Н.-Лев., III, 1956, 257); Служити (відслужити, правити, відправити, справляти, справити і т. ін. ) панахиду - проводити поминальну службу по померлому. Далі пішли у церкву, піп став служити панахиду (Кв.-Осн., II, 1956, 88); Микоша придивлявся до людей, які входили у кімнату, де правили панахиду, і клали на себе хреста (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 288); У вересні чутка по місту гуляла, Що вбито Петра в лісовому бою, І мати по нім панахиду справляла, В базарі продавши кохтину свою (Перв., II, 1958, 336).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | панахида | панахиди |
Родовий | панахиди | панахид |
Давальний | панахиді | панахидам |
Знахідний | панахиду | панахиди |
Орудний | панахидою | панахидами |
Місцевий | на/у панахиді | на/у панахидах |
Кличний | панахидо | панахиди |