панноччин
ПАННОЧЧИН, а, е. Прикм. до панночка; належний панночці. Наїде їх [паничів] силечка одна, та кожний же то домагається панноччиного привіту собі; один одного зневажає, та й сваряться і гризуться (Вовчок, І, 1955, 112); - Одягатиметеся, панночко, чи, може, звелите подати до ліжка сніданок? - перервала Дуня панноччині спогади (Л. Янов., І, 1959, 128).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | панноччин | панноччина | панноччине | панноччині |
Родовий | панноччиного | панноччиної | панноччиного | панноччиних |
Давальний | панноччиному | панноччиній | панноччиному | панноччиним |
Знахідний | панноччин, панноччиного | панноччину | панноччине | панноччині, панноччиних |
Орудний | панноччиним | панноччиною | панноччиним | панноччиними |
Місцевий | на/у панноччиному, панноччинім | на/у панноччиній | на/у панноччиному, панноччинім | на/у панноччиних |