пардон
ПАРДОН, рідко. 1. виг. Вибачте, пробачте, даруйте. - Дуже вам вдячний, Маріє Сергіївно.. - Олександра Василівна! - гнівно виправив його Мічурін. - Пардон... (Довж., І, 1958, 424).
2. у знач. ім. пардон, у, ч. Те саме, що прощення. Заповідаю Вірним всім піти в похід хрестовий Проти всіх плюгавих, одчайдушних.., Їх нам треба нищить без пардону! (Л. Укр., І, 1951, 101).
Просити (попросити, благати, заблагати і т. ін. ) пардону: а) просити пробачення; пробачатися. [Паллада:] Дозвольте просить у вас пардону - від "кавалерів" усіх портів нашої планети (Корн., І, 1955, 49); б) просити милості. Перед ними було два шляхи в завтрашній день: або покаятися і просити пардону у великих панів, або раз назавжди піти обраним шляхом (Кол., Терен.., 1959, 288).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пардон | пардони |
Родовий | пардону | пардонів |
Давальний | пардонові, пардону | пардонам |
Знахідний | пардон | пардони |
Орудний | пардоном | пардонами |
Місцевий | на/у пардоні | на/у пардонах |
Кличний | пардоне | пардони |