парубочити
ПАРУБОЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Парубкувати. Парубочили ми з Хомою, як рідні брати (Фр., І, 1955, 68); - Ей, сину, час ще парубочити... (Ірчан, II, 1958, 88).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | парубочу | парубочимо |
2 особа | парубочиш | парубочите |
3 особа | парубочить | парубочать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | парубочитиму | парубочитимемо |
2 особа | парубочитимеш | парубочитимете |
3 особа | парубочитиме | парубочитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | парубочив | парубочили |
Жіночий рід | парубочила | |
Середній рід | парубочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | парубочмо | |
2 особа | парубоч | парубочте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | парубочачи | |
Минулий час | парубочивши |