парча
ПАРЧА, і, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих або срібних чи імітуючих їх ниток. На середині землянки стояв круглий столик, вирізаний із дубового пня і застелений парчею (Фр., IV, 1950, 176); Знайшовся подарунок і для Настиної матері - царгородська парча на керсетку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); * У порівн. Хлопці тим часом мовчки поклали Кіндрата на м'якому листі нападаному, на червонястому із осінніми крапками смертними, як тая парча, листі золотому... (Тич., І, 1957, 273).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | парча | парчі |
Родовий | парчі | парч |
Давальний | парчі | парчам |
Знахідний | парчу | парчі |
Орудний | парчею | парчами |
Місцевий | на/у парчі | на/у парчах |
Кличний | парче | парчі |