пасока
ПАСОКА, и, ж. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік. Шлункова пасока; // Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла. - Голись щодня, Петро, бо гидкий дуже. - Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди (Г.-Арт., Байки.., 1958, 145); Узявши розпечений дрюк, ним свердлили Велетню око, і пасока тепла струмила навколо (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 165).
@ Пасокою умитися - залитися кров'ю. Як мазну по морді, то й пасокою умиєся [умиєшся] (Номис, 1864, № 3637).
2. Цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин. При зараженні середовища мікроорганізмами вміст органічних форм азоту і фосфору в пасоці рослин збільшується (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пасока | пасоки |
Родовий | пасоки | пасок |
Давальний | пасоці | пасокам |
Знахідний | пасоку | пасоки |
Орудний | пасокою | пасоками |
Місцевий | на/у пасоці | на/у пасоках |
Кличний | пасоко | пасоки |