пахілля
ПАХІЛЛЯ, я, с., діал. Пахощі. І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг - все тонко дихає першим весняним пахіллям (Стельмах, І, 1962, 221); Стружки.. шелестіли й шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (Загреб., Європа 45, 1959, 439).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пахілля | |
Родовий | пахілля | |
Давальний | пахіллю | |
Знахідний | пахілля | |
Орудний | пахіллям | |
Місцевий | на/у пахіллі | |
Кличний | пахілля |