пектися
ПЕКТИСЯ, печуся, печешся; мин. ч. пікся, пеклася, лося; недок. 1. Готуватися нагріванням, прожарюванням на вогні або на жару (про їжу). Поки коровай пікся, молодиці пили, полуднували, цокотали та приспівували до короваю, щоб він і випікся, й виріс вгору (Н.-Лев., III, 1956, 74); Марко пригадав, що в попелі печеться картопля, пішов надвір і приніс повну пелену (Тют., Вир, 1964, 19).
2. Надмірно грітися на сонці або у якомусь жаркому місці. Тепер же сиджу тут над самісіньким морем, печуся страшенно і маю досить часу до писання (Л. Укр., V, 1956, 51); Злиденне життя.. Але як завзято цигани трималися за нього! Пеклися на сонці... Гибіли на морозі. А жити в оселях не хотіли (Дмит., Обпалені.., 1962, 226).
3. Відчувати фізичний біль від дотику до вогню або до чого-небудь гарячого. Микола пробурчав: - Треба було б вистудити [борщ], щоб прохолов, а то так налила... печись тепер (Григ., Вибр., 1959, 46).
4. перен., розм. Турбуватися, переживати за кого-, що-небудь. - Маріє! Ти не дуже за мене печися. Коли дійдеться до чого, то перед паном богом я маю що сказати (Чорн., Потік.., 1956, 56); - Я не за скибки, а за людську працю печуся. Кавун - то наш піт і наша праця, а він вибере, сучий син, якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Тют., Вир, 1964, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | печуся | печемося |
2 особа | печешся | печетеся |
3 особа | печеться | печуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пектимуся | пектимемося |
2 особа | пектимешся | пектиметеся |
3 особа | пектиметься | пектимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пікся | пеклися |
Жіночий рід | пеклася | |
Середній рід | пеклося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | печімося | |
2 особа | печись | печіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | печучись | |
Минулий час | пікшись |