пелюстка
ПЕЛЮСТКА, и, ж. 1. Окремий листок із віночка квітки. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Л. Укр., І, 1951, 151); Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (Тер., Ужинок, 1946, 105); Квітка [гороху] складається з п'яти пелюсток: верхньої - прапорця, двох бокових - весел, або крил, і двох нижніх, що утворюють так званий човник (Зерн.-боб. культури, 1956, 14); * Образно. Тоді, як ще листя зелене було, Як трави стояли і квіти пахтіли, Кудись несподівано сонце зайшло І білі пелюстки снігів полетіли (Олесь, Вибр., 1958, 82); * У порівн. Уста розтулені коралями красніють, І зуби перлами добірними біліють, А щоки - як троянд рожеві пелюстки (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 122).
2. рідко. Листок капусти. Ніна.. якийсь час стояла на порозі кухні, стежачи за служницею, що хутко-хутко краяла на столі білі пелюстки капусти... (Досв., Вибр., 1959, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пелюстка | пелюстки |
Родовий | пелюстки | пелюсток |
Давальний | пелюстці | пелюсткам |
Знахідний | пелюстку | пелюстки |
Орудний | пелюсткою | пелюстками |
Місцевий | на/у пелюстці | на/у пелюстках |
Кличний | пелюстко | пелюстки |
пелюсток
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пелюсток | пелюстки |
Родовий | пелюстка | пелюстків |
Давальний | пелюсткові, пелюстку | пелюсткам |
Знахідний | пелюсток | пелюстки |
Орудний | пелюстком | пелюстками |
Місцевий | на/у пелюстку | на/у пелюстках |
Кличний | пелюстку | пелюстки |