перебаранчати
ПЕРЕБАРАНЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважати. Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (Н.-Лев., III, 1956, 126); Ставши поміж козаками великим паном, Пампушка вже не терпів, щоб йому перебаранчав хтось у будь-якому ділі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 35).
2. також без додатка. Перебивати, не даючи говорити. [Мартин:] Мерщій розказуй! Ти з мене печінки витягнеш. [Омелько:] Не перебаранчайте, пане, бо мене зіб'єте з пантелику (К.-Карий, І, 1960, 337); Довго слухала Горпина сваху-щебетуху, довго не перебаранчала і, нарешті, тяжко зітхнула; щось невесело слухалися їй ті речі солодкі... (Л. Янов., І, 1959, 170); - Ти не перебаранчай, коли я говорю, - неквапно повернув [Левко ] широку шию до Волошина (Стельмах, І, 1962, 59).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебаранчаю | перебаранчаємо |
2 особа | перебаранчаєш | перебаранчаєте |
3 особа | перебаранчає | перебаранчають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебаранчатиму | перебаранчатимемо |
2 особа | перебаранчатимеш | перебаранчатимете |
3 особа | перебаранчатиме | перебаранчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перебаранчав | перебаранчали |
Жіночий рід | перебаранчала | |
Середній рід | перебаранчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебаранчаймо | |
2 особа | перебаранчай | перебаранчайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перебаранчаючи | |
Минулий час | перебаранчавши |