перебендювати
ПЕРЕБЕНДЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. 1. Те саме, що вередувати. - Не перебендюй-бо так довго, Солопію! Бо я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу, як треба, на покіс, І ось тобі тогді я дулю дам під ніс!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 59); - Положи свою панєнку вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і гречною стане (Стельмах, І, 1962, 278).
2. Говорити багатослівно, звичайно пересипаючи свою мову жартами. Ішов Іван у ліс із сокирою за ременем та й бурчав і кляв ненастанно. Прийшов, сів на старім пеньку, щоби хвилю відпочити, але не переставав бурчати та перебендювати (Фр., III, 1950, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебендюю | перебендюємо |
2 особа | перебендюєш | перебендюєте |
3 особа | перебендює | перебендюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебендюватиму | перебендюватимемо |
2 особа | перебендюватимеш | перебендюватимете |
3 особа | перебендюватиме | перебендюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перебендював | перебендювали |
Жіночий рід | перебендювала | |
Середній рід | перебендювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебендюймо | |
2 особа | перебендюй | перебендюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перебендюючи | |
Минулий час | перебендювавши |