переважання
ПЕРЕВАЖАННЯ, я, с. Стан або якість за знач. переважати. У собак сильного врівноваженого типу кров'яний тиск скоріше приходить до норми, ніж у сильних тварин з переважанням подразнювального процесу (Фізіол. ж., 1, VII, 1961, 22); // Кількісна перевага. Переважання комет з дуже витягнутими орбітами (параболічними) навело на думку про те, що комети приходять з міжзоряного середовища (Наука.., 2, 1959, 16); В країні з переважанням дрібного господарства, якою була тоді [у квітні 1918 р.] Росія, головну небезпеку становила дрібнобуржуазна стихія (Біогр. Леніна, 1955, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переважання | переважання |
Родовий | переважання | переважань |
Давальний | переважанню | переважанням |
Знахідний | переважання | переважання |
Орудний | переважанням | переважаннями |
Місцевий | на/у переважанні | на/у переважаннях |
Кличний | переважання | переважання |