перевертень
ПЕРЕВЕРТЕНЬ, тня, ч. 1 Людина, що зрадила свої переконання. - Правда Наливайкова, що на нас може напасти, як коршун на курчат без квочки, отой перевертень лядський, гетьман Жолкєвський (Ле, Наливайко, 1957, 344); Народ мій є! Народ мій завжди буде! Пощезнуть всі перевертні й приблуди І орди завойовників-заброд! (Сим., Земне тяжіння, 1964, 18).
2. міф. За народними повір'ями - людина, чаклуванням обернута на тварину або предмет; нечиста сила, що набрала вигляду кого-, чого-небудь. Хто в траві - врівні з травою; Хто в воді - врівні з водою; Хто у лісі - врівні з лісом, Ніччю - перевертнем бісом? (Бор., Тв., 1957, 119); Найдавнішими з них [вірувань] є пережитки тотемізму у вигляді віри в перевертнів - у здатність людей обертатися на тварин і навпаки, а також обожування сил природи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 495).
3. діал. Непородиста, нечистокровна тварина; помісь. Перевертні [вівці] продаються або вирізуються на лій (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перевертень | перевертні |
Родовий | перевертня | перевертнів |
Давальний | перевертневі, перевертню | перевертням |
Знахідний | перевертня | перевертнів |
Орудний | перевертнем | перевертнями |
Місцевий | на/у перевертні | на/у перевертнях |
Кличний | перевертню | перевертні |