перевитий
ПЕРЕВИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перевити. На труні червоноармійця стояв кулемет. Він був перевитий червоними стрічками (Донч., VI, 1957, 99); А що ті зачіси на голові [у француженки], то й не списати пером які: .. і звиті і перевиті (Вовчок, І, 1955, 374); * Образно. Хороше обличчя, люб'язна розмова, перевита жартами, хист до танців - .. все слугувало йому на користь (Мирний, III, 1954, 190); // перевито, безос. присудк. сл. Може, й справді не поллється кров? Непотрібними стануть одразу ні колючі оці дроти, якими перевито все поле, ні закладені в землю фугаси (Гончар, II, 1959, 406).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перевитий | перевита | перевите | перевиті |
Родовий | перевитого | перевитої | перевитого | перевитих |
Давальний | перевитому | перевитій | перевитому | перевитим |
Знахідний | перевитий, перевитого | перевиту | перевите | перевиті, перевитих |
Орудний | перевитим | перевитою | перевитим | перевитими |
Місцевий | на/у перевитому, перевитім | на/у перевитій | на/у перевитому, перевитім | на/у перевитих |