перекидом
ПЕРЕКИДОМ, ПЕРЕКИДЬКИ, присл., розм. Перекидаючись, звичайно через голову. Не вдержався, - грудкою вилітаєш із санчат і летиш перекидом по кризі та об берег тільки - грюк! (Вишня, II, 1956, 294); Парубки в личаках, а таке витівають, що земля стугонить. Стрибають через вогонь і просто, і перекидьки. Яких тільки викрутасів не роблять! (М. Ол., Леся, 1960, 17).
@ Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) у когось - запаморочилась голова, потьмарився розум у кого-небудь. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (Сенч., Опов., 1959, 110).
перекид
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перекид | перекиди |
Родовий | перекиду | перекидів |
Давальний | перекидові, перекиду | перекидам |
Знахідний | перекид | перекиди |
Орудний | перекидом | перекидами |
Місцевий | на/у перекиді | на/у перекидах |
Кличний | перекиде | перекиди |