перелютувати
ПЕРЕЛЮТУВАТИ1, ую, уєш, док. Перестати лютувати (див. лютувати1); // перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до нас дійшли лише ліниві мертві брижі (Логв., Давні рани, 1961, 5).
ПЕРЕЛЮТУВАТИ2, ую, уєш, док., перех., заст. 1. Лютувати, паяти ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Лютувати, паяти все або багато чого-небудь, одне за одним.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перелютую | перелютуємо |
2 особа | перелютуєш | перелютуєте |
3 особа | перелютує | перелютують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перелютував | перелютували |
Жіночий рід | перелютувала | |
Середній рід | перелютувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перелютуймо | |
2 особа | перелютуй | перелютуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перелютувавши |