переметний
ПЕРЕМЕТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до перемет2.
2. Який перекидається через сідло або плече. Виводили [козаки] із стайні коней й, сідлаючи їх, в 'ючили переметними сумами й торбами (Морд., І, 1958, 143).
3. спец. Який розміщується між протилежними, роз'єднаними простором, сторонами. Льодовики другого порядку або звислі.. до долин не доходять.. Такі льодовики розміщуються на протилежних схилах гори і з 'єднуються на її гребені, - тоді утворюється переметний льодовик (Курс заг. геол., 1947, 140).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переметний | переметна | переметне | переметні |
Родовий | переметного | переметної | переметного | переметних |
Давальний | переметному | переметній | переметному | переметним |
Знахідний | переметний, переметного | переметну | переметне | переметні, переметних |
Орудний | переметним | переметною | переметним | переметними |
Місцевий | на/у переметному, переметнім | на/у переметній | на/у переметному, переметнім | на/у переметних |