перемучитися
ПЕРЕМУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Дуже змучитися. Утомишся було, перемучишся, прийдеш у казарми, а там дадуть тобі кулішу, як води (Н.-Лев., І, 1956, 74); Не сплю.., нічого не можу їсти, астма так мучить, що розказати трудно.. Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора (Коцюб., III, 1956, 439); Оверко перемучився від безпорадності, що не міг нічого вдіяти, пособить ковалеві (Горд., II, 1959, 176).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемучуся | перемучимося |
2 особа | перемучишся | перемучитеся |
3 особа | перемучиться | перемучаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перемучився | перемучилися |
Жіночий рід | перемучилася | |
Середній рід | перемучилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемучімося | |
2 особа | перемучись | перемучіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перемучившись |