переписувач
ПЕРЕПИСУВАЧ, а, ч. 1. Особа, що займається переписуванням чого-небудь, переписує щось. - Я приніс із собою до гуртожитку торбу з білизною, книжки, друковані для сліпих, і рукопис твору, який я продиктував кільком добровільним переписувачам з двох госпіталів і одного санаторію (Ю. Янов., II, 1954, 81); Шевченкове слово було заборонене. Але його твори знав народ. Вони поширювались усно, переписувались відомими діячами і невідомими переписувачами (Рад. літ-во, 8, 1965, 42).
2. іст. У давній Русі - особа, що переписувала і впорядковувала рукописні книги. Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429); В писаних учительних євангеліях.., де в титулі виставлено якогось святого отця, можна здибати вставки самого переписувача (Фр., XVI, 1955, 316); За невеликими конторками сидять кілька ченців-переписувачів, які схилились над книгами (Коч., Я. Мудрий, 1946, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переписувач | переписувачі |
Родовий | переписувача | переписувачів |
Давальний | переписувачеві, переписувачу | переписувачам |
Знахідний | переписувача | переписувачів |
Орудний | переписувачем | переписувачами |
Місцевий | на/у переписувачі, переписувачу, переписувачеві | на/у переписувачах |
Кличний | переписувачу | переписувачі |