переплетення
ПЕРЕПЛЕТЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. переплітати і переплітатися. Дві третини XX століття, що минули, ще більше посилили переплетення капіталів імперіалістичних країн, а, отже, і суперництво між ними (Ком. Укр., 1, 1968, 48); Як небагато хто з його сучасників, він [Є. Плужник] умів розкрити (хай і в досить обмеженій сфері) живе й суперечливе переплетення різноманітних, полярних почуттів і станів свідомості (Не ілюстрація.., 1967, 319).
2. Те, що переплетене, сплетене між собою. Все в цьому - на перший погляд хаотичному - переплетенні труб було йому знане, зрозуміле (Жур., Вечір.., 1958, 137); Ти вмієш виділять істотне у переплетенні подій (Тич., II, 1947, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переплетення | переплетення |
Родовий | переплетення | переплетень |
Давальний | переплетенню | переплетенням |
Знахідний | переплетення | переплетення |
Орудний | переплетенням | переплетеннями |
Місцевий | на/у переплетенні | на/у переплетеннях |
Кличний | переплетення | переплетення |